Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

нас было десять человек

  • 1 нас было десять человек

    Universale dizionario russo-italiano > нас было десять человек

  • 2 нас было десятеро

    Русско-латышский словарь > нас было десятеро

  • 3 человек

    м. (мн. люди)
    man*; person

    обыкновенный человек — ordinary / average man*

    опытный человек — man* of experience

    деловой человек — businessman*; (дельный, практичный) business-like / practical person

    нас было десять человек — we were ten, there were ten of us

    человек устал, болен, занят и т. п., а его беспокоят, спрашивают и т. п. — can't you, he, they, etc., see the man* is tired, ill, busy, etc., and leave him alone!

    Русско-английский словарь Смирнитского > человек

  • 4 человек

    uomo м., persona ж. umana
    * * *
    (мн. люди)
    1) essere umano, uomo, persona f

    честный / порядочный челове́к — uomo onesto / dabbene, uomo / persona perbene

    деловой челове́к — uomo d'affari

    душа-челове́к — una pasta d'uomo

    выдающийся челове́к — persona / uomo eccezionale

    ничтожный / никчёмный челове́к — scarto d'uomo, uomo dappoco

    добрый челове́к — anima buona

    молодой челове́к! (в обращении)giovanotto!

    нас было десять челове́к — eravamo in dieci; eravamo dieci persone

    полёт челове́ка в космос — volo dell'uomo nel cosmo

    он свой челове́к в этом доме — è di casa

    с челове́ка — a testa; a cranio разг. шутл.

    2) в знач. мест. ( некто) qualc(hed)uno

    челове́к Вас спрашивает — c'è uno <che chiede di Lèi / che La vuol vedere>

    3) уст. ( слуга в трактире) cameriere
    4) ( крепостной) servo della gleba
    ••

    челове́к в футляре — uomo rinchiuso nel proprio guscio

    божий челове́к уст. — pellegrino, uomo pio

    мил челове́к! — caro mio!, eh, caro te!

    все (мы) люди, все челове́ки — siamo tutti figlioli d'Adamo

    это челове́к! — è un gran uomo!

    * * *
    n
    1) gener. uomo, anima, persona
    2) colloq. cristiano
    3) liter. testa
    4) jocul. bipede implume

    Universale dizionario russo-italiano > человек

  • 5 человек

    [čelovék] m. (pl. люди, ant. e scherz. человеки, gen. pl. человек, людей, dim. человечек)
    1.
    1) persona (f.), uomo, donna (f.)

    "Я, батюшка, человек больной" (Ф. Достоевский) — "Io, carissimo, sono una persona malata" (F. Dostoevskij)

    "Однажды человек десять наших офицеров обедали у Сильвио" (А. Пушкин) — "Un giorno una decina di ufficiali del nostro reggimento pranzarono da Silvio" (A. Puškin)

    деловой человек — uomo d'affari, (fig.) uomo serio

    2) uno, qualcuno
    4) (ant.) servitore, cameriere

    "Мой человек суетился около чемодана" (А. Герцен) — "Il mio servitore armeggiava con la valigia" (A. Herzen)

    "человек, бутылку шампанского!" (А. Толстой) — "Cameriere! Una bottiglia di spumante" (A. Tolstoj)

    2.

    я, грешный человек,... — modestamente, io

    все мы люди, все мы человеки — nessuno è perfetto

    будь человеком! — (a) sii onesto!; (b) sii gentile

    будь человеком, помоги мне! — dammi una mano, per favore!

    Новый русско-итальянский словарь > человек

  • 6 около

    предл. с род. п. и нар.
    1) (вокруг, кругом) коло, навколо, довкола, наоколо, надоколо, округ, округи, навкруг, навкруги кого, чого. Ходить вокруг да около - ходити коло та навколо, ходити околе[я]сом. См. В(о)круг, Кругом;
    2) (возле, подле) коло, біля, побіля, край, побіч, побік, обік кого, чого, попри кого (що), при чому, під чим, над чим, нар. поміж. Около дороги - край (біля) дороги, при дорозі, над шляхом. Около двора - коло двора, біля двора, під двором. См. Возле, Подле;
    3) (приблизительно) трохи не, мало не, під що, близько чого, (і)з що. Я не видал его около трёх лет - я не бачив його мало не три роки. Прошло около десяти лет с тех пор, как… - мало (трохи) не десять років минуло з того часу, як… Он получает около ста рублей - він здобуває близько сотні карбованців. Я сделал около пяти вёрст - я пройшов близько п'яти верстов, я увійшов верстов із п'ять. Ему около тридцати лет - йому близько трицятьох років. Ему лет тридцать или около того - йому років з трицять або близько того. Это вам будет стоить около пяти рублей - це вас (вам) коштуватиме карбованців із п'ять. Туда будет около десяти вёрст - туди буде вестов із десять. Который час? - Уже около девяти - котра година? - Вже близько дев'яти (під дев'ять). Я приходил к вам около девяти часов - я приходив до вас годині о дев'ятій. Около полудня, полуночи - близько півдня, півночи, над південь, над північ. Нас было около ста человек - нас було душ із сто (із сотню).
    * * *
    1) нареч. по́ряд, по́руч, побі́ля и побіля́; ( вокруг) навко́ло, навкруги́; наврку́ж, довкру́ж; ( кругом) круго́м; ( поблизости) поблизу́
    2) (предл. с род. п.: возле) ко́ло, бі́ля; ( подле) побіля́, кра́й, окра́й; ( рядом) по́ряд, по́руч; (у чего-л.) під, по́під, при, по́при; ( вокруг) навко́ло
    3) (предл. с род. п.: почти, приблизительно) бли́зько, ко́ло, ма́йже; бі́ля, ма́ло не, тро́хи не, що́сь із; (перед числ., сущ. со значением количества, меры) з, із, зо, зі

    Русско-украинский словарь > около

  • 7 Н-107

    НИЧЕГО СЕБЕ coll Invar fixed WO
    1.
    adv
    well enough (although usu. not extremely well)
    not (so) badly
    not too (half) badly all right.
    (Наташа (мельком глядится в зеркало, поправляется).} Кажется, причёсана ничего себе... (Чехов 5). (N. (she steals а glance at herself in the mirror and tidies herself up) My hair seems to be all right... (5c).
    2. ( subj-compl with copula ( subj: any noun) or nonagreeing modif) quite good
    not (so) bad
    not a bad NP not too (half) bad not bad at all (in refer, to appearance) (quite) good-looking (as a positive response to a question about some quality, property etc) quite.
    (Брат Сила:) Он ничего себе малый. Первоначально он мне не понравился, но теперь я вижу, что он добрый католик (Булгаков 8). IBrother Force) He's not a bad fellow. At first I didn't like him, but now I see that he's a good Catholic (8a).
    Бунин несколько задержался на этом стихотворении... а затем наверху страницы поставил моим обгрызанным карандашом птичку, по-видимому означавшую, что стихи ничего себе, во всяком случае - «верные» (Катаев 3). Bunin paused for a while over this poem...and then with my chewed stump of pencil put a tick at the top of the page which seemed to indicate that the poem was not too bad, at any rate "true" (3a).
    (Ирунчик) была ничего себе женщина - в пропорциях и с фигурой, вполне пригодной для всего на свете: для верхней одежды, для дневного костюма, для вечернего платья, для купальника и т. д. (Залыгин 1). Irunchik was a good-looking woman, well proportioned, with a figure that could wear anything: an overcoat, a suit, an evening dress, a swim-suit, anything (1a).
    (Тузенбах:) (Вершинин) не глуп - это несомненно. Только говорит много. (Ирина:) Интересный человек? (Тузенбах:) Да, ничего себе... (Чехов 5). (Т.:) (Ver-shinin is) not stupid, that's certain. Except that he talks a lot. (I.:) Is he an interesting person? (T.:) Yes, quite... (5c).
    3. (nonagreeing modif) used to express the speaker's ironic reaction toward, indignation at, or disagreement with a stated or implied positive evaluation of s.o. or sth.: some
    NP NP
    , indeed!
    a fine NP (one is (one has got etc))! NP
    , my foot!
    «Почему (декан) Янсон не явился на разбор дела?» - «Болен». - «Болен... А где директор института?» Баулин пожал плечами. «Не пришла». - «Ничего себе организация», -усмехнулся Столпер... (Рыбаков 2). "Why hasn't Janson (the dean) turned up for the hearing?" "He's ill " "111. And what about the director of the institute?" Baulin shrugged his shoulders "She didn't come." "Some organization!" Stolper sneered (2a).
    «...Разве ему недостаточно было пролистать нашу подшивку?» - спросил я. «А что такого, - сказал Автандил Автандилович, - подумаешь, два-три материала». Ничего себе два-три! Но я не стал затрагивать эту болезненную тему (Искандер4)."..Wouldn't it have been enough for him to go through our files?" I asked. "But what's there?" Avtandil Avtandilovich said. "Imagine-two or three articles." Two or three, indeed! But I was not about to broach that painful subject (4a).
    Чуть в стороне - лежат тела убитых. Их снегом запорошило... Семь белых людей лежат и молчат... А мы вино пили. «Ничего себе командир, - говорю я Сашке, - сам напился и нам позволил» (Окуджава 1). A little way away are the bodies of the dead men. They are sprinkled with powdery snow....Seven white men lie in silence.... And we were drinking wine. "A fine commander we've got," I say to Sashka. "Drinking like that and letting us drink, too!" (1a).
    «Он трёхнутый (slang), этот твой Прохор». - «Не „мой". Наш». - «Ничего себе „наш"... Он косых на десять нас с тобой дурит, не меньше» (Семёнов 1). "He's cracked, that Prokhor of yours." "Not 'mine.' Ours." "'Ours,' my foot....He's diddling us out of ten grand at least" (1a).
    4.
    Interj) used ironically to express indignation at, disapprov al of, disagreement with etc sth.: (just) great! not bad! well, well! pretty good! I like that!
    «Ты хоть спрашивала там кого? Нет? Ничего себе. Люди все в лес на месячник, а я пробежки по ночам делать...», -Михаил ещё говорил что-то в том же роде... (Абрамов 1). "Did you at least get someone's permission? No? Just great. Everybody's gone out to the forest for the Special Month and I'm running around in circles every night..." Mikhail went on a while in the same vein (1a).
    «У него, - продолжает Ленка, - все записи Окуджавы, Галича и Высоцкого. Книги Оруэла, Замятина, Солженицына»... - «Ничего себе, - говорю я. - Если узнают на факультете, влетит» (Зиновьев 2). "At home," Lenka continues, "he's got every recording of Okudzhava, Galich and Vysotsky. Books by Orwell, Zamyatin, Solzhenitsyn ".."Not bad," I say. "If they find out at the faculty, that'll be the end of him" (2a)
    С каких это пор у нас воскресенье - и вдруг выходной?» - «Но майор сказал, что у нас сейчас нет срочной работы». Сологдин резко повернулся в сторону Еминой. «У нас нет срочной работы? - едва ли не гневно воскликнул он. - Ничего себе! У нас нет срочной работы!» (Солженицын 3). "Since when is Sunday a free day all of a sudden?" "But the major said we don't have any urgent work right now." Sologdin turned sharply toward Emina.
    "И£ have no urgent work?" he cried almost angrily. "Well, well! We have no urgent work'" (3a).
    «Ты в каком же классе?» - спросил он парнишку. «В восьмом». - «Ничего себе», - удивился Алтынник. Сам он кончил только семь классов (Войнович 5). "What grade are you in?" he asked the boy. "Eighth." "Pretty good," said Altinnik, impressed He'd only gotten as far as the seventh himself (5a)

    Большой русско-английский фразеологический словарь > Н-107

  • 8 ничего себе

    [Invar; fixed WO]
    =====
    1. [adv]
    well enough (although usu. not extremely well):
    - all right.
         ♦ [Наташа (мельком глядится в зеркало, поправляется):] Кажется, причёсана ничего себе... (Чехов 5). [N. (she steals a glance at herself in the mirror and tidies herself up)] My hair seems to be all right... (5c).
    2. [subj-compl with copula (subj: any noun) or nonagreeing modif]
    quite good:
    - not a bad [NP];
    - [in refer, to appearance] (quite) good-looking;
    - [as a positive response to a question about some quality, property etc] quite.
         ♦ [Брат Сила:] Он ничего себе малый. Первоначально он мне не понравился, но теперь я вижу, что он добрый католик (Булгаков 8). [Brother Force ] He's not a bad fellow At first I didn't like him, but now I see that he's a good Catholic (8a).
         ♦ Бунин несколько задержался на этом стихотворении... а затем наверху страницы поставил моим обгрызанным карандашом птичку, по-видимому означавшую, что стихи ничего себе, во всяком случае - "верные" (Катаев 3). Bunin paused for a while over this poem...and then with my chewed stump of pencil put a tick at the top of the page which seemed to indicate that the poem was not too bad, at any rate "true" (3a).
         ♦...[Ирунчик] была ничего себе женщина - в пропорциях и с фигурой, вполне пригодной для всего на свете: для верхней одежды, для дневного костюма, для вечернего платья, для купальника и т. д. (Залыгин 1). Irunchik was a good-looking woman, well proportioned, with a figure that could wear anything: an overcoat, a suit, an evening dress, a swim-suit, anything (1a).
         ♦ [Тузенбах:] [Вершинин] неглуп - это несомненно. Только говорит много. [Ирина:] Интересный человек? [Тузенбах:] Да, ничего себе... (Чехов 5). [Т.:] [Vershinin is] not stupid, that's certain. Except that he talks a lot. [I.:] Is he an interesting person? [T.:] Yes, quite... (5c).
    3. [nonagreeing modif]
    used to express the speaker's ironic reaction toward, indignation at, or disagreement with a stated or implied positive evaluation of s.o. or sth.:
    - some [NP];
    - [NP], indeed!;
    - a fine [NP] (one is <one has got etc>)!;
    - [NP], my foot!
         ♦ " Почему [декан] Я неон не явился на разбор дела?" - "Болен". - "Болен... А где директор института?" Баулин пожал плечами. "Не пришла". - "Ничего себе организация", - усмехнулся Столпер... (Рыбаков 2). "Why hasn't Janson [the dean] turned up for the hearing?" "He's ill " "111. And what about the director of the institute?" Baulin shrugged his shoulders "She didn't come." "Some organization!" Stolper sneered (2a).
         ♦ "...Разве ему недостаточно было пролистать нашу подшивку?" - спросил я. "А что такого, - сказал Автандил Автандилович, - подумаешь, два-три материала". Ничего себе два-три! Но я не стал затрагивать эту болезненную тему (Искандер 4). "...Wouldn't it have been enough for him to go through our files?" I asked. "But what's there?" Avtandil Avtandilovich said. "Imagine-two or three articles." Two or three, indeed! But I was not about to broach that painful subject (4a).
         ♦...Чуть в стороне - лежат тела убитых. Их снегом запорошило... Семь белых людей лежат и молчат... А мы вино пили. "Ничего себе командир, - говорю я Сашке, - сам напился и нам позволил" (Окуджава 1). A little way away are the bodies of the dead men. They are sprinkled with powdery snow...Seven white men lie in silence.... And we were drinking wine. "A fine commander we've got," I say to Sashka. "Drinking like that and letting us drink, too!" (1a).
         ♦ "Он трёхнутый [slang], этот твой Прохор". - " Не " мой". Наш". - "Ничего себе " наш"... Он косых на десять нас с тобой дурит, не меньше" (Семёнов 1). "He's cracked, that Prokhor of yours." "Not 'mine.' Ours." "'Ours,' my foot....He's diddling us out of ten grand at least" (1a).
    4. [Interj]
    used ironically to express indignation at, disapproval of, disagreement with etc sth.:
    - (just) great!;
    - not bad!;
    - well, well!;
    - pretty good!;
    - I like that!
         ♦ "Ты хоть спрашивала там кого? Нет? Ничего себе. Люди все в лес на месячник, а я пробежки по ночам делать...", - Михаил ещё говорил что-то в том же роде... (Абрамов 1). "Did you at least get someone's permission? No? Just great. Everybody's gone out to the forest for the Special Month and I'm running around in circles every night..." Mikhail went on a while in the same vein (1a).
         ♦ "У него, - продолжает Ленка, - все записи Окуджавы, Галича и Высоцкого. Книги Оруэла, Замятина, Солженицына"... - "Ничего себе, - говорю я. - Если узнают на факультете, влетит" (Зиновьев 2). "At home," Lenka continues, "he's got every recording of Okudzhava, Galich and Vysotsky. Books by Orwell, Zamyatin, Solzhenitsyn "..."Not bad," I say. "If they find out at the faculty, that'll be the end of him" (2a)
         ♦ "С каких это пор у нас воскресенье - и вдруг выходной?" - "Но майор сказал, что у нас сейчас нет срочной работы". Сологдин резко повернулся в сторону Еминой. "У нас нет срочной работы? - едва ли не гневно воскликнул он. - Ничего себе! У нас нет срочной работы!" (Солженицын 3). "Since when is Sunday a free day all of a sudden?" "But the major said we don't have any urgent work right now." Sologdin turned sharply toward Emina. "We have no urgent work?" he cried almost angrily. "Well, well! We have no urgent work'" (3a).
         ♦ "Ты в каком же классе?" - спросил он парнишку. "В восьмом". - "Ничего себе", - удивился Алтынник. Сам он кончил только семь классов (Войнович 5). "What grade are you in?" he asked the boy. "Eighth." "Pretty good," said Altinnik, impressed He'd only gotten as far as the seventh himself (5a)

    Большой русско-английский фразеологический словарь > ничего себе

  • 9 лицо

    1) (физиономия) обличчя (-ччя), лице (-ця), вид (-ду), твар (-ри), образ (-зу), (персона, часто иронич.) парсуна, (морда) писок (-ску). [Звичайна маса людська має обличчя не типові (Крим.). Гарна, хоч з лиця води напитися (Номис). В його на делікатному виду зайнявся рум'янець (Н.-Лев.). Дзеркало, що об'єктивно показує скривлену твар (Єфр.). Парсуна розпухла (Борзенщ.). От вітер! так і смалить писок (Проскурівщ.)]. Большое -цо - велике (здорове) обличчя (лице), великий (здоровий) вид, -ка (-ва) твар. Здоровое -цо - здорове обличчя (лице). Красивое -цо - гарне (вродливе) обличчя (лице). Открытое -цо - відкрите обличчя (лице). Полное -цо - повне обличчя (лице), повний вид, -на твар. [Твар у діда Євмена була повна (Кониськ.)]. Светлое, чистое -цо - ясне, чисте обличчя (лице), ясний, чистий вид. [З ясним видом випустив останнє дихання (Франко)]. Убитое -цо - сумне обличчя (лице), сумний (приголомшений) вид. Умное, интеллигентное -цо - розумне, інтелігентне обличчя (лице), розумний, інтелігентний вид. [Розум проймав кожну риску на інтелігентному видові (Грінч.)]. Выражение -ца - вираз (-зу), вираз обличчя, вираз на лиці (на обличчі, на виду). [Супротивність у всьому, - в убраннях, у виразі обличчів, у поглядах (О. Пчілка)]. -цо его мне знакомо, незнакомо - його обличчя мені відоме, невідоме, по знаку, не по знаку. В -цо знать, помнить кого - в обличчя, в лице, в образ, у твар знати, пам'ятати (тямити) кого. [Хоч не бачила вас в образ, та чула й знала вас (Харківщ.). А козака ні однісінького у твар не знав і не тямив (Квітка)]. -цом, с -ца - з лиця, з виду, на виду, на лиці, на обличчя, на вроду, образом, в образ; (по виду) лицем, обличчям, видом. [Непоганий з лиця (Н.-Лев.). Висока й огрядна, повна на виду (Н.-Лев.). Моя мила миленька, на личеньку біленька! (Пісня). Бридкий на обличчя (Крим.) Хороша на вроду (Глібов). А який же він в образ? (Короленко). Він мені одразу не сподобався, перш усього обличчям (Крим.)]. -цом к кому, к чему - обличчям (лицем) до кого, до чого, очима до чого, куди, проти кого, чого. [Стояла вона очима до порога, коло вікон (Свидниц.)]. -цом к селу - обличчям (лицем) до села. -цом к -цу с кем - лицем до лиця, лицем (лице) в лице, віч-на-віч, очі-на-очі, око-на- око з ким, перед віччю в кого. [В писанні (М. Вовчка) сам народ, лицем до лиця, промовляє до нас (Куліш). Ми стали мовчки, лице в лице, око в око (Кониськ.). Вони стояли одна проти одної, віч-на-віч (Єфр.). Перед віччю в хижої орди (Куліш)]. -цом к -цу с чем - віч-на-віч, на-віч, лицем в лице з чим. [Віч-на-віч з неосяжним видовищем вічности (М. Зеров)]. Встретиться -цом к -цу - зустрітися (стрітися) лицем до лиця, лицем в лице, віч-на-віч. [Лицем в лице зустрівся з отим страхом (Кониськ.)]. Говорить с кем с -ца на -цо - розмовляти з ким віч-на-віч. Ставить, поставить кого -цом к -цу, с -ца на -цо - зводити, звести кого віч-на-віч (очі-на-очі, на-віч) з ким, з чим. [Нехай же я вас віч-на-віч зведу; тоді побачимо, хто бреше (Сл. Гр.). Письменник звів тих людей на-віч з обставинами, які вимагали жертв (Єфр.)]. Перед -цом кого, чего - перед лицем кого, чого, перед чолом чого, перед очима чиїми. Перед -цом всех присутствующих, всего света - перед лицем (перед очима) усіх присутніх, усього світу. По -цу - з лиця, з обличчя, з виду, з твари. [Видно це було з його лиця (Франко). З твари знати було, що Явдосі справді не гаразд (Кон.)]. Быть к - цу, не к -цу кому - бути до лиця (редко до твари), не до лиця, личити, не личити, лицювати, не лицювати кому, (поэтич.) подібно, не подібно кому, (подходить) приставати (пристати), не приставати (не пристати) кому, пасувати, не пасувати кому и до кого, (подобать) випадати, не випадати, впадати, не впадати кому; срв. Идти 7. [Тобі яка (шапка) до лиця: сива чи чорна? (Кониськ.). Червона гарасівка тобі до твари (Шейк.). Ці бинди їй дуже личать (Поділля). Так говорить не личить пуританам (Л. Укр.). Це сантименти, які не лицюють нам тепер (Єфр.). Дивися, ненько, чи хорошенько і подібненько (Чуб. III). Сидіти дома не пристало козакові (Бороз.). Землею владати не випадало людям не гербованим (Куліш)]. Она одета к -цу - вона вдягнена (вбрана) до лиця, її вбрання личить (лицює, до лиця, пристає) їй. Изменяться, измениться на -це - мінитися, змінитися, (о мн.) помінитися на лиці, на виду, (реже) з лиця. [Затремтів, аж на лиці змінився (Мирний). Вона, бідна, й з лиця змінилась та труситься (Тесл.)]. На нём -ца нет, не было - на йому образу нема(є), не було, він на себе не похожий (зробився, став), був. [На жадному не було свого образу: всі білі, аж зелені (Свидниц.)]. Вверх -цом - догори обличчям, горілиць, (диал.) горізнач. [Ниць лежить, рука під головою; повернув його Олекса горілиць (М. Левиц.)]. Вниз -цом - обличчям до землі, долілиць. Написано на -це у кого - написано (намальовано) на виду (на обличчі) у кого. Спадать, спасть с -ца - спадати, спасти з лиця, охлявати, охлянути на обличчі. Ударить в -цо, по -цу - ударити в лице (у твар, грубо у писок), ударити по лицю (по виду). [Як ударить у писок, так кров'ю й заллявся (Проскурівщ.). Вдарив конокрада по виду (Дм. Марков.)]. Не ударить -цом в грязь - і на слизькому не спотикнутися. С -ца не воду пить - байдуже врода, аби була робота;
    2) обличчя, образ (-зу); срв. Облик. [Куліш каже, що москаль хоче загладити наше обличчя серед народів (Грінч.)];
    3) (особа) особа, персона, (устар. или иронич.) парсуна. [Ач, яка висока парсуна! Харк.)]. Это что за -цо? - це що за особа (персона, людина)? (иронич.) що це за парсуна? Аппеллирующее -цо - особа, що апелює. Важное -цо - важна (поважна, велика) особа, велика персона (ирон. парсуна, моція). Видное -цо - видатна (поважна, значна, більша) особа. Видные -ца - видатні (більші) люди (особи), високі голови. Это одно из самых видных лиц в городе - це один з найвидатніших (найзначніших) людей в (цьому) місті. Действующее -цо - дійова (чинна) особа; (в драм., литер. произв.) дійова особа, діяч (-ча), (персонаж) персонаж (-жа). Главное действующее -цо - головна дійова особа; головний діяч, головний персонаж, герой, героїня. Доверенное -цо - (м. р.) вірник, повірник, (ж. р.) вірниця, повірниця. [Пан Дзерон, мій повірник, перший купець з Молдави (Маков.)]. Должностное -цо - урядова особа, урядовець (-вця), особа на (офіційнім) уряді. [Пильнував перейнятися видом значної урядової особи (Кониськ.)]. Должностные -ца - урядові люди (особи), урядовці. Духовное - цо, -цо духовного звания - духовна особа, духовник, особа духовного стану. Знатное -цо - значна (вельможна, висока) особа. Оффицальное -цо - офіційна особа. Подставное -цо - підставна особа. Постороннее -цо - стороння (чужа) особа. Посторонним -цам вход воспрещён - стороннім (особам) входити заборонено. Сведущее -цо - тямуща особа, (осведомленное) обізнана особа. Сведущие -ца - тямущі (обізнані) люди, (стар.) свідомі люди, досвідні особи (люди). Физическое, частное, юридическое -цо - фізична, приватна, юридична особа. -цо, принимающее участие в деле - особа, що бере участь у справі, учасник у справі. Три -ца Тройцы, церк. - три особи Трійці (торж. Тройці). Бог один, но троичен в -цах, церк. - бог один, але має три особи. В -це кого - в особі, в образі кого, (о двух или нескольких) в особах, в образі кого. [В його особі виправдано увесь єврейський народ (О. Пчілка). Такого він знайшов собі в образі Юрія Немирича (Грінч.). Українська нація в особах кращих заступників своїх (Єфр.). Голос народу, в образі кількох баб (Єфр.)]. От чьего -ца - від кого, від імення, від імени, (гал.) в імени кого. От своего -ца - від себе, від свого ймення. Торговать от своего -ца - торгувати від себе, держати крамницю на себе. От -ца всех присутствующих - від імени (в імени) всіх присутніх; від усіх присутніх. Представлять чьё -цо - репрезентувати (заступати) кого, чию особу. Смотреть на -цо - уважати на кого, на чию особу, сприяти чиїй особі, (возвыш.) дивитися на чиє лице. [Ти не догоджаєш нікому, бо не дивишся на лице людей (Єв. Мор.)]. Правосудие не должно смотреть на -ца - правосуддя не повинно вважати ні на чию особу, сприяти чиїйсь особі. Служить делу, а не -цам - служити ділу (справі), а не окремим особам (а не людям);
    4) грам. - особа. Первое, второе, третье -цо - перша, друга, третя особа;
    5) (поверхность) поверх (-ху), поверхня. -цо земли - поверхня (лице) землі. Стереть с -ца земли - см. Земля 7. Исчезнуть с -ца земли - зникнути (щезнути, зійти) із світу, з лиця землі. По -цу земли - по світах. [Пішла по світах чутка, що у пустелі… (Коцюб.)]. По -цу земли русской - по лицю землі руської. Сровнять что под -цо, запод -цо - зрівняти що врівень з чим, пустити що за-під лице. -цо наковальни - верх (-ху) ковадла;
    6) (лицевая сторона) лице, личко, перед (-ду), правий (лицьовий, добрий, горішній, зверхній) бік (р. боку); срв. Лицевой 2. [Дав спід із золота, лице - з алмазів (Крим.). У ваших чоботях шкура на личко поставлена (Лебединщ.)]. -цом, на -цо - лицем на лице, з-переду, на добрий (на правий, на горішній) бік. [Хоч на лице, хоч навиворот, то все однаково (Кобеляч.). Не показуй з вивороту, покажи на лице (Кониськ.). На виворот сукно ще добре, а з-переду зовсім витерлося (Сл. Ум.). Та як бо ти дивишся? Подивись на добрий бік! (Звин.)]. Подбирать под -цо что - личкувати що. Показывать, показать товар -цом - з доброго кінця крам показувати, показати. Товар -цом продают - кота в мішку не торгують. Человек ни с -ца, ни с изнанки - ні з очей, ні з плечей; ні з переду, ні з заду нема складу. -цо карты, монеты - см. Лицевой 2;
    7) (фасад здания) чоло, лице, перед. [Наняв великий двір і хату чолом на базар (М. Макаров.). Хата у його лицем на вулицю (Кониськ)]. Обращённый -цом к чему - повернутий (чолом) до чого. [Всі повернуті до моря будинки були зачинені (Кінець Неволі)]. Это здание имеет двадцать сажен по -цу - ця будівля має з чола двадцять сажнів;
    8) лице; см. Поличное;
    9) быть, состоять на -цо - (об одушевл.) бути присутнім; (о неодушевл.) бути наявним, бути в наявності, наявно; срв. В наличности (под Наличность). По списку сто человек, на -цо восемьдесят - за списком (за реєстром) сто чоловік(а), присутніх вісімдесят. Все ли служащие на -цо? - чи всі службовці тут? (є тут? присутні? тут присутні?). По счёту хлеба (зернового) много, а на -цо ничего - за рахунком збіжжя багато, а в наявності (наявно) нема нічого. По кассовой книге числится сто рублей, а на -цо только десять - за касовою книгою є (лічиться) сто карбованців, а в наявності (наявних, готових грошей, готівки) тільки десять. Вывести на -цо кого - вивести (витягти) на світ, на сонце (на сонечко), на чисту воду кого; (дать личную ставку) звести кого на очі з ким.
    * * *
    1) обли́ччя, лице́; вид, -у

    вверх лицо́м — догори́ обли́ччям (лице́м), горі́ли́ць

    вниз лицо́м — вниз обли́ччям (лице́м), долі́лиць

    2) (перен.: облик) обли́ччя, лице́
    3) ( личность) осо́ба

    от лица́ кого́-чего́ — від ко́го-чо́го, від імені кого́-чого́

    5) грам. осо́ба

    Русско-украинский словарь > лицо

  • 10 пеҥгыде

    пеҥгыде
    Г.: пингӹдӹ
    1. твёрдый, жёсткий; не мягкий

    Пеҥгыде кагаз жёсткая бумага;

    пеҥгыде карандаш твёрдый карандаш;

    пеҥгыде рок твёрдая почва.

    Мланде пеҥгыде, эртак шаргӱ да ошма йӧршан. Г. Чемеков. Земля твёрдая, сплошь с примесью гальки и песка.

    Пундаш ошман, пеҥгыде. А. Айзенворт. Дно песчаное, твёрдое.

    Сравни с:

    пешкыде
    2. перен. твёрдый; стойкий, непреклонный, решительный

    Пеҥгыде койыш-шоктышан с твёрдым характером.

    Очыни, кеч-могай пеҥгыде чонан айдемат колымо деч лӱдеш. М. Шкетан. Очевидно, любой человек, с какой бы твёрдой душой он ни был, боится смерти.

    Ӱдыр мыйым пырля ынеж наҥгай. Но ынде мый пеҥгыде характеран лияш тӱҥалынам. Г. Чемеков. Девушка не хочет брать меня с собой. Но теперь у меня начинает проявляться твёрдый характер.

    – Мыланем пел кремга тар, кремга дробь, коло вич пистон кӱлеш! – пеҥгыде йӱк дене каласыш Григорий Петрович. С. Чавайн. – Мне нужно полфунта пороха, фунт дроби, двадцать пять пистонов! – твёрдым голосом сказал Григорий Петрович.

    3. твёрдый; ясный, отчётливый

    Пеҥгыде уш-акылан с твёрдым рассудком;

    пеҥгыде шинчымашан с твёрдым знанием.

    Чылажымат вискален, радамлен налмеке, Кождемыр пеҥгыде шонымашке лекте: кердым нӧлталше деке, упшым налын, алал кумыл дене вуйым савен огыт мие. К. Васин. Обдумав, взвесив всё, Кождемыр пришёл к твёрдому мнению: к человеку, поднявшему саблю, не встают на колени со снятой шапкой:

    – Рвезе уш – пеҥгыде, – ышталеш Олег. В. Исенеков. – Молодой ум – ясный, – молвил Олег.

    4. твёрдый; устойчивый, не колеблющийся, уверенный (о походке, движениях и т. п.)

    Вара (Изина) кугун шӱлалтыш да вуйшовычшым пужен пиде, шӱм пырткымыжым кучаш шоненак, пеҥгыде ошкыл дене ялышке йоргаланен пурыш. М. Шкетан. Затем Изина глубоко вздохнула, перевязала свой головной платок и, стараясь унять биение сердца, твёрдой походкой кокетливо зашагала в деревню.

    5. крепкий, прочный; такой, который трудно сломать, порвать, разбить, износить и т. п

    Пеҥгыде пӱкш крепкий орех;

    пеҥгыде тумо крепкий дуб;

    пеҥгыде кем крепкие сапоги.

    – Ит ойгыро, – манеш рывыж, – эрла тышке орава дене тол, пеҥгыдырак керемым кондо, мый тыйым утарем. С. Чавайн. – Не тужи, – говорит лиса, – завтра приходи сюда с тележкой, принеси прочную верёвку, я тебя спасу.

    Исайын йыдалже нимо дечат пеҥгыде, шуко чыта маныт. А. Юзыкайн. Говорят, у Исая лапти крепче всех, долго носятся.

    6. крепкий, здоровый, сильный, физически выносливый

    Пеҥгыде кува крепкая старуха;

    пеҥгыде айдеме крепкий человек;

    пеҥгыде кап-кылан крепкого теслосложения.

    Япык кугызай – икмарда кап-кылан, каҥгата могыран шемалге шӱргывылышан пеҥгыде кугыза. Я. Элексейн. Старик Япык – среднего роста, худощавый, со смуглым лицом крепкий человек.

    Марий – пеҥгыде айдеме, чытьше, пашам йӧратыше. Ю. Артамонов. Марийцы – люди крепкие, выносливые, трудолюбивые.

    Сравни с:

    таза, чоткыдо
    7. перен. крепкий, твёрдый, надёжный, верный, прочный

    Пеҥгыде мутым пуаш дать твёрдое слово;

    пеҥгыде кормалык базе прочная кормовая база;

    пеҥгыде эҥертыш крепкая опора.

    Очыни, трактор ден плугшат мастар, пеҥгыде кидыш логалын улына, шоналтышт. Я. Элексейн. Наверно, и трактор с плугом подумали, что попали в крепкие руки.

    Ожно тӱрлӧ вере илыше марий-влак коклаште пеҥгыде кыл лийын огыл. «Мар. йылме.» Между марийцами, живущими в разных местностях, раньше не было прочной связи.

    Сравни с:

    чоткыдо, ӱшанле
    8. разг. крепкий; зажиточный, с большими средствами, достатком

    Пеҥгыде озанлык крепкое хозяйство.

    – Эше тылат теве мом увертарем: мемнан колхозна пеҥгыде. М. Сергеев. – Ещё вот что сообщаю тебе: наш колхоз крепкий.

    Но Жаров кулак лийын огыл, йорлат огыл, а пеш пеҥгыде марда кресаньык улмаш. Н. Лекайн. Но Жаров не был кулаком, и бедняком не был, а был очень крепкий крестьянин середняк.

    Сравни с:

    поян, улан
    9. крепкий; сильнодействующий, насыщенный, малоразбавленный

    Пеҥгыде уксус крепкий уксус;

    пеҥгыде шолтымо арака крепкий самогон.

    Кува кок ведра пеҥгыде пӱрым ямдылен. М. Казаков. Жена приготовила два ведра крепкой браги.

    – Мыйын пеҥгыде – сибирский, – Гришин тамак мешокшым шуялтыш. В. Иванов. – У меня крепкий – сибирский, – Гришин протянул кисет с табаком.

    Сравни с:

    виян, куатле
    10. перен. скупой

    Шешкымын ачаже пеш пеҥгыде улмаш, оксажым арам кучылтын огыл. Отец снохи был очень скупой, свои деньги зря не тратил.

    Пеҥгыдыным пий кочкеш. Калыкмут. У скупого собака съест.

    Сравни с:

    чанта, пешкыде
    11. строгий; не допускающий никаких отклонений

    Пеҥгыде учёт строгий учет;

    пеҥгыде дисциплин строгая дисциплина;

    пеҥгыде закон строгий закон.

    Пашам организоватлымашым саемдыме дене кылдалтше чыла йодышым пеҥгыде контрольышто кучышаш улыт. «Мар. ком.» Все вопросы, связанные с улучшением организации работы, должны держать под строгим контролем.

    Распорядок пеҥгыде: ик шагат кайымек, лу минут канаш, ныл шагат гыч – привал. В. Иванов. Распорядок строгий: после одного часа пути десять минут отдыха, через четыре часа привал.

    Сравни с:

    чоткыдо
    12. тугой; с трудом поддающийся какому-л. воздействию

    Пеҥгыде пружин тугая пружина;

    пеҥгыде клавиш тугая клавиша.

    Шофёр пеҥгыде рульым вошке пӱтырал ок шукто. Ю. Артамонов. Тугую руль шофёр не смог повернуть быстро.

    – Тӱкылымӧ огыл вет, Яким Лазорыч. Мемнан капкаже пеҥгыде. Чотырак гына шӱкалаш кӱлеш ыле, – йӧным муын, вашешта Игнаш. Н. Лекайн. – Не заперто, Яким Лазарыч. У нас ворота тугие. Нужно было толкнуть сильнее, – нашёл что ответить Игнаш.

    Сравни с:

    чоткыдо

    Идиоматические выражения:

    Марийско-русский словарь > пеҥгыде

См. также в других словарях:

  • Человек за ширмой — англ. The Man Behind the Curtain Серия телесериала «Остаться в живых» Молодой Бен на острове Номер серии Сезон 3 Серия 20 Режи …   Википедия

  • Человек за ширмой («Остаться в живых») — Человек за ширмой англ. The Man Behind the Curtain Серия телесериала «Остаться в живых» Номер серии Сезон 3 Эпизод 20 Воспоминания героя Бен Премьера 9 мая …   Википедия

  • ДЕСЯТЬ ЗАПОВЕДЕЙ — [декалог, десятословие, десятисловие; евр. , ; греч. δεκαλόϒος], религиозно нравственные предписания, данные Богом народу Израилеву через прор. Моисея на горе Синай. В евр. текстах Исх 34. 28; Втор 4. 13; 10. 4 они названы (букв. десять слов),… …   Православная энциклопедия

  • На десять минут старше — Другие фильмы с таким же или схожим названием: см. Старше на 10 минут. На десять минут старше Ten minutes older Режиссёр Чэнь Кайгэ Виктор Эрисе Вернер Херцог Джим Джармуш Аки Каурисмяки Спайк Ли …   Википедия

  • На десять минут старше (фильм) — На десять минут старше Ten minutes older Режиссёр Чен Кайге Виктор Эрисе Вернер Херцог Джим Джармуш Аки Каурисмяки Спайк Ли Вим Вендерс Бернардо Бертолуччи Клэр Дени …   Википедия

  • На десять минут старше: Виолончель — На десять минут старше Ten minutes older Режиссёр Чен Кайге Виктор Эрисе Вернер Херцог Джим Джармуш Аки Каурисмяки Спайк Ли Вим Вендерс Бернардо Бертолуччи Клэр Дени …   Википедия

  • На десять минут старше: Виолончель (фильм) — На десять минут старше Ten minutes older Режиссёр Чен Кайге Виктор Эрисе Вернер Херцог Джим Джармуш Аки Каурисмяки Спайк Ли Вим Вендерс Бернардо Бертолуччи Клэр Дени …   Википедия

  • На десять минут старше: Труба — На десять минут старше Ten minutes older Режиссёр Чен Кайге Виктор Эрисе Вернер Херцог Джим Джармуш Аки Каурисмяки Спайк Ли Вим Вендерс Бернардо Бертолуччи Клэр Дени …   Википедия

  • На десять минут старше: Труба (фильм) — На десять минут старше Ten minutes older Режиссёр Чен Кайге Виктор Эрисе Вернер Херцог Джим Джармуш Аки Каурисмяки Спайк Ли Вим Вендерс Бернардо Бертолуччи Клэр Дени …   Википедия

  • На десять минут старше — Труба — На десять минут старше Ten minutes older Режиссёр Чен Кайге Виктор Эрисе Вернер Херцог Джим Джармуш Аки Каурисмяки Спайк Ли Вим Вендерс Бернардо Бертолуччи Клэр Дени …   Википедия

  • Железный человек 2 — У этого термина существуют и другие значения, см. Железный человек (значения). Железный человек 2 Iron Man II …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»